Ось новий важливий сигнал із Брюсселя.
Видання EURACTIV опублікувало матеріал “EXCLUSIVE: Capitals mull sixth year of emergency status for Ukrainians”, у якому йдеться про те, що в ЄС уже на технічному рівні обговорюють можливість продовження тимчасового захисту для українців ще й після 4 березня 2027 року. Але ключове тут не лише саме можливе продовження. За змістом статті, у європейських столицях дедалі активніше говорять і про інше: якщо продовження буде, то воно може вже відбутися не в нинішньому вигляді, а в більш вузькому, адресному або перехідному форматі.
Це повністю збігається з тим, що я озвучував раніше після робочої зустрічі в DG HOME 11 березня 2026 року в Брюсселі. Тоді за підсумками професійної розмови на інституційному рівні стало зрозуміло кілька принципових речей. По-перше, сценарій продовження захисту після 2027 року справді розглядається і виглядає реалістичним, якщо війна триватиме і не буде умов для безпечного масового повернення. По-друге, у Брюсселі вже давно думають не лише про продовження, а й про нову модель після 2027 року: перехід на інші ВНЖ, вужчі формати захисту, окремі підходи до вразливих категорій, добровільне повернення та реінтеграцію.
Саме тому зараз дуже важливо не впадати в крайнощі. На сьогодні немає офіційного рішення ЄС, яке вже остаточно продовжило б захист після 4 березня 2027 року. Але так само немає і рішення про його припинення. Реальна картина виглядає так: чинний захист діє до 4 березня 2027 року, а паралельно всередині ЄС уже формується наступний етап. І стаття EURACTIV є ще одним сильним підтвердженням того, що ці процеси не вигадані, не випадкові і не є просто чутками із соцмереж.
Особливо важливо, що в моїй поїздці до Брюсселя це була не абстрактна розмова. На зустріч були привезені результати великого опитування 9 011 українців із 17 країн ЄС, проведеного 5–10 березня 2026 року. Це був не емоційний фон, а реальний масив даних про настрої, інтеграцію, роботу, доходи, правову невизначеність, бажання залишитися, повернутися чи перейти на інший статус. І саме такі факти мають звучати в європейських інституціях, коли вирішується майбутнє мільйонів людей.
Окремо підкреслю ще одну важливу річ. Те, що зараз обговорюється в ЄС, стосується не лише загальної долі всіх українців. У політичному полі вже окремо звучать складні теми: чоловіки призовного віку, концепція “безпечних регіонів” України, люди на низькооплачуваній або некваліфікованій роботі, пенсіонери, особи з інвалідністю, одинокі батьки та матері. Тобто мова йде не про просте рішення в стилі “так” або “ні”, а про дуже складну багаторівневу модель, де політика, право, гуманітарні аргументи та інформаційна війна впливають одночасно.
Мій головний висновок залишається незмінним: підстав для паніки немає, але немає і підстав для самозаспокоєння. Майбутнє після 4 березня 2027 року ще не вирішене остаточно. Але воно вже активно формується. І саме тому українцям у ЄС потрібно не мовчати, не жити чутками і не дозволяти, щоб їхню позицію визначали без них самих.
І на завершення кілька слів про EURACTIV. Це не випадковий сайт і не дрібне медіа. EURACTIV є одним із найвідоміших і найвпливовіших брюссельських політичних видань, яке спеціалізується саме на темах ЄС, рішень європейських інституцій, міграції, права та політики. Його читають дипломати, чиновники, аналітики, журналісти та люди, які працюють із європейським порядком денним. Тому коли саме таке видання публікує матеріал про можливе продовження захисту для українців, це справді важливо. Це ще не закон і не остаточне рішення. Але це серйозний політичний сигнал, який не можна ігнорувати.
Авторська позиція та доповнення: Mihajlo Udlis
Поширення дозволене із зазначенням автора.
